Психологічна підтримка для дітей у прифронті: як працюють психологи мобільної команди ЮНІСЕФ на Донеччині
29/04/2026
Ментальний стан дітей залишається одним з найуразливіших, під час повномасштабної війни. За даними Донецької обласної адміністрації з посиланням на дослідження Rating Group та UNICEF, у порівнянні з 2024 роком рівень дитячого стресу зріс на 10% і вже наприкінці 2025 року сягнув 37%.
На прифронтових територіях Донеччини тривалий час працює мобільна команда психологічної підтримки швидкого реагування, створена БФ «Янголи Спасіння» у межах проєкту ЮНІСЕФ. Команда застосовує комплексний підхід: працює як з дітьми, так і з дорослими, адже емоційний стан батьків безпосередньо впливає на добробут дитини.
«Ми допомагаємо дітям стабілізувати емоційний стан, вчимо їх справлятися зі страхом, тривогою та напруженням. У роботі використовуємо різні методи – від рухливих ігор до арттерапії. Матеріали та ігри для занять наша команда отримала завдяки підтримці ЮНІСЕФ», – ділиться психолог мобільної команди Ліана.
На прифронтових територіях Донеччини тривалий час працює мобільна команда психологічної підтримки швидкого реагування, створена БФ «Янголи Спасіння» у межах проєкту ЮНІСЕФ. Команда застосовує комплексний підхід: працює як з дітьми, так і з дорослими, адже емоційний стан батьків безпосередньо впливає на добробут дитини.
«Ми допомагаємо дітям стабілізувати емоційний стан, вчимо їх справлятися зі страхом, тривогою та напруженням. У роботі використовуємо різні методи – від рухливих ігор до арттерапії. Матеріали та ігри для занять наша команда отримала завдяки підтримці ЮНІСЕФ», – ділиться психолог мобільної команди Ліана.
Сьогодні діти на прифронтових територіях живуть в умовах постійної невизначеності та небезпеки. Вони чують вибухи, переживають евакуації, втрату дому або розставання з близькими. Такий досвід впливає не лише на їхній емоційний стан тут і зараз, а й має довготривалі наслідки для розвитку, навчання та здатності будувати своє життя у майбутньому.
Про це розповідає 16-річна Олександра, яка відвідує заняття мобільної команди:
«Мої друзі вже всі виїхали: одна подруга — вчора, інша — кілька місяців тому. Ми також скоро будемо їхати, проте мені дуже не хочеться».
Про це розповідає 16-річна Олександра, яка відвідує заняття мобільної команди:
«Мої друзі вже всі виїхали: одна подруга — вчора, інша — кілька місяців тому. Ми також скоро будемо їхати, проте мені дуже не хочеться».
Крім того, дівчина ділиться переживаннями через постійні обстріли:
«Постійно щось “літає”. Я тільки й думаю, щоб до нас у двір не “прилетіло”».
Окрім соціалізації, такі зустрічі з психологами допомагають дітям краще розуміти й опановувати власні емоції. Фахівці працюють індивідуально: визначають причини страху й тривоги, допомагають знайти способи впоратися з ними, пропонують безпечні техніки для самостійного використання. Водночас дітей вчать говорити про свої почуття та не боятися звертатися по допомогу.
У цих умовах, активності, які організовує команда, стають чи не єдиним простором для живого спілкування з однолітками. Тут діти можуть знайомитися, підтримувати одне одного та відновлювати відчуття приналежності до спільноти.
Вікторія, мама 8-річної Кіри, розповідає, що її донька відвідує заняття психологів уже понад рік. Однією з основних проблем вона називає тривале дистанційне навчання, через яке діти втрачають регулярний контакт із друзями.
«Діти вже який рік поспіль навчаються онлайн. Вони не бачаться і майже не спілкуються з однолітками. У нашому випадку доньці було складно враховувати думку інших, і це впливало на її стосунки з друзями. Проте тут, у колі інших дітей, вона почала розуміти, що існують різні точки зору і їх важливо чути та поважати».
«Постійно щось “літає”. Я тільки й думаю, щоб до нас у двір не “прилетіло”».
Окрім соціалізації, такі зустрічі з психологами допомагають дітям краще розуміти й опановувати власні емоції. Фахівці працюють індивідуально: визначають причини страху й тривоги, допомагають знайти способи впоратися з ними, пропонують безпечні техніки для самостійного використання. Водночас дітей вчать говорити про свої почуття та не боятися звертатися по допомогу.
У цих умовах, активності, які організовує команда, стають чи не єдиним простором для живого спілкування з однолітками. Тут діти можуть знайомитися, підтримувати одне одного та відновлювати відчуття приналежності до спільноти.
Вікторія, мама 8-річної Кіри, розповідає, що її донька відвідує заняття психологів уже понад рік. Однією з основних проблем вона називає тривале дистанційне навчання, через яке діти втрачають регулярний контакт із друзями.
«Діти вже який рік поспіль навчаються онлайн. Вони не бачаться і майже не спілкуються з однолітками. У нашому випадку доньці було складно враховувати думку інших, і це впливало на її стосунки з друзями. Проте тут, у колі інших дітей, вона почала розуміти, що існують різні точки зору і їх важливо чути та поважати».
Про діяльність мобільної команди жінці розповіла класна керівниця Кіри. Відтоді дівчинка регулярно відвідує заняття та навіть запрошує інших дітей долучатися.
«Для нас, як для батьків, тут також багато корисного. Мене, як маму, навчили, що дитині потрібно давати простір. Інколи не варто одразу робити зауваження чи виправляти, а краще дати можливість самовиразитися і відкритися», – підсумовує вона.
Психологи також активно працюють із батьками:
«Ми говоримо з дорослими про те, як правильно підтримувати дітей, як спілкуватися з ними у стресі та бути для них опорою. Адже батьки і діти – це єдине ціле».
У прифронтових громадах діти щодня стикаються зі стресом, втратою звичного середовища та розривом соціальних зв’язків. Саме тому психологічна підтримка тут потребує не точкових рішень, а системного підходу, який враховує як емоційний стан дитини, так і середовище, в якому вона живе.
Мобільна команда працює комплексно: поєднує індивідуальну роботу з дітьми, групові заняття для відновлення соціалізації та підтримку батьків. Дітям допомагають опановувати емоції й справлятися зі страхами, а дорослих навчають, як бути для них опорою та правильно реагувати на переживання. Такий підхід дозволяє не лише зменшити рівень тривоги, а й поступово відновлювати відчуття безпеки та стабільності в родині.
«Для нас, як для батьків, тут також багато корисного. Мене, як маму, навчили, що дитині потрібно давати простір. Інколи не варто одразу робити зауваження чи виправляти, а краще дати можливість самовиразитися і відкритися», – підсумовує вона.
Психологи також активно працюють із батьками:
«Ми говоримо з дорослими про те, як правильно підтримувати дітей, як спілкуватися з ними у стресі та бути для них опорою. Адже батьки і діти – це єдине ціле».
У прифронтових громадах діти щодня стикаються зі стресом, втратою звичного середовища та розривом соціальних зв’язків. Саме тому психологічна підтримка тут потребує не точкових рішень, а системного підходу, який враховує як емоційний стан дитини, так і середовище, в якому вона живе.
Мобільна команда працює комплексно: поєднує індивідуальну роботу з дітьми, групові заняття для відновлення соціалізації та підтримку батьків. Дітям допомагають опановувати емоції й справлятися зі страхами, а дорослих навчають, як бути для них опорою та правильно реагувати на переживання. Такий підхід дозволяє не лише зменшити рівень тривоги, а й поступово відновлювати відчуття безпеки та стабільності в родині.
